світити

I

(про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо — випромінювати світло), світитися, горіти, променіти, променітися, променитися, промінитися, зоріти; мерехтіти, блимати, мигтіти, мріти, іскритися, тремтіти, тріпатися, мигати, полискувати, ряхтіти (світити нерівно і тремтливо); сяяти, сіяти, висвічувати, палати, ясніти, яснитися, полум'яніти, пломеніти, пломени[і]тися, сяти (яскраво світити); палахкотіти, палахкотати, палахтіти, жахтіти (світити яскраво, але нерівно); присвічувати (випромінювати неяскраве світло); люмінесціювати (світити холодним світлом); просвічувати, просвічуватися (світитися, пронизуючи щось)

— Пор. блискати 1), блискати 2), блищати 1) II

▶ див. блищати 1), блищати 2), виднітися, засвічувати